Страхові терміни

Андерайтер – представник Страхової компанії, спеціаліст у сфері страхування, який має повноваження, виходячи із норм страхового законодавства та економічної доцільності, приймати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки та конкретні умови договору страхування.

Ануїтет – послідовні регулярні виплати, обумовлені у договорі страхування.

Безвідкличне право на отримання страхової виплати – це право вигодонабувача не бути заміненим страхувальником до настання страхового випадку без згоди цього вигодонабувача.

Вигодонабувач – юридична особа або фізична особа, яка може бути призначена страхувальником за згодою застрахованої особи при укладенні договору страхування для одержання страхової виплати. В період дії договору страхування, до настання страхового випадку, страхувальник, за згодою застрахованої особи, має право провести заміну вигодонабувача, повідомивши про це Страхову компанію письмово.

Викупна сума – сума, що підлягає виплаті страхувальнику при достроковому припиненні дії договору страхування. Викупна сума є майновим правом страхувальника за договором страхування та розраховується математично на день припинення договору залежно від періоду, протягом якого діяв договір, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, та здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною Правил добровільного страхування життя.

Вік застрахованої особи (страхувальника) – кількість повних років життя застрахованої особи (страхувальника).

Договір страхування (договір) – письмова угода між страхувальником і Страховою компанією, згідно з якою Страхова компанія бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику (або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові внески у визначені строки та виконувати інші умови договору страхування.

Договір довгострокового страхування життя (довгостроковий договір) – договір добровільного страхування життя, умови якого відповідають вимогам законодавства України, що висуваються до довгострокових договорів страхування життя.

Застрахована особа – фізична особа, про страхування якої укладено договір страхування, і яка згідно з договором страхування може набувати прав та обов’язків страхувальника.

Звільнення страхувальника від сплати страхових внесків – додаткове страхування на випадок смерті страхувальника з будь-якої причини або встановлення страхувальнику інвалідності І або ІІ групи з будь-якої причини, за якого припиняється зобов’язання страхувальника вносити страхові внески відповідно до умов договору страхування.

Колективний договір – договір страхування, за яким застрахованих осіб більше двох.

Програма страхування – невід’ємна частина Правил добровільного страхування життя, в якій встановлюються спеціальні умови страхування, які є основою для укладення договору страхування.

Основне страхування – страхування на випадок настання одного або декількох страхових випадків, де передбачення ризику смерті застрахованої особи протягом усього строку дії договору страхування є обов’язковим.

Додаткове страхування – страхування на випадок настання одного або декількох страхових випадків.

Період очікування внеску – період дії договору страхування впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня, наступного за останнім днем оплаченого періоду, у випадку несвоєчасної сплати чергового страхового внеску.

Зменшена (редукована) страхова сума – зменшена страхова сума, з якою продовжує діяти договір за основним страхуванням, у випадку несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, обумовлені договором страхування.

Страхова річниця – календарна дата, місяць та день якої збігається з визначеною (передбаченою) договором страхування датою початку його дії.

Страховий рік – рік, що починається з дати, яка збігається з датою страхової річниці, та закінчується датою, що передує наступній страховій річниці.

Страхова виплата – грошова сума, яку Страхова компанія відповідно до умов договору страхування зобов’язана виплатити при настанні страхового випадку.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої Страхова компанія відповідно до умов страхування зобов’язана здійснити виплату при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страхувальником та Страховою компанією під час укладення договору страхування або внесення змін до договору.

Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок Страхової компанії здійснити страхову виплату.

Страховий внесок (платіж, премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Інвестиційний дохід – дохід, отриманий за договорами страхування життя від розміщення коштів математичних резервів. Інвестиційний дохід складається з гарантованого доходу, ставка якого застосовується при розрахунку страхового тарифу, та додаткового інвестиційного доходу, який визначається за підсумками інвестування коштів резервів за рік.

Уповноважений орган – спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.